Я відношу себе до середньостатистичних жінок нашої країни. Я у шлюбі, працюю, є дитина. Ще маю трьох близьких подруг, дві з яких кілька років тому розлучилися.
Я чітко пам’ятаю, як після розлучення, мої подруги перебували в глибокій депресії, постійно мучичи собі одним і тим самим питанням, про правильність свого рішення. Також негативно позначалася на їхньому стані і фінансова сторона питання. Вони почувалися незахищеними від життєвих негараздів. Тому вони влаштували полювання на чоловіків, щоб відновити рівновагу. Але не зрослося.
Згодом, Ліза і Віра, так звати моїх подруг, прийшли до тями, стали почуватися набагато впевненіше і зрозуміли, що для щасливого життя їм не потрібен жоден чоловік. Ви не подумайте, на побачення вони люблять ходити, але їхні зустрічі ніколи не переростають у серйозні стосунки, тому що вони не хочуть знову звалювати на свої плечі таку кількість турбот, як, наприклад, нескінченне приготування, прибирання тощо. Та й у емоційному плані одній значно краще. Немає сварок, ревнощів, непорозуміння.
І вони не бояться залишитися самотніми на старості років, адже мають дітей.
Послухавши своїх подруг, я зрозуміла, що давно мрію про таке життя. Подумайте, як минає життя заміжньої жінки? Їй доводиться щодня прокидатися раніше за всіх членів сім’ї, щоб приготувати їм сніданок, потім потрібно допомогти дітям зібратися в дитячий садок чи школу, і тільки потім черга доходить та неї самої. А часу на себе залишається мінімум. В обідню перерву на роботі жінка теж не може відпочити, бо їй потрібно купити продукти на вечерю, адже вечір у неї повністю зайнятий дітьми (гуртки, репетиції, домашні завдання тощо). А домашні справи? Це також вважається жіночим обов’язком.
А може, Ви знайомі з жінкою, яка після важкого робочого дня може дозволити собі розслабитися в гарячій ванній? Чи може сходити з подружками за покупками чи до кінотеатру? Я дуже хотіла, щоб у мене був один день на тиждень для самої себе, але, на жаль.
Який з усього можна зробити висновок? Отже, що думаю про це особисто я.
Кожна молода дівчина мріє зустріти свого єдиного чоловіка та вийти заміж. А навіщо? Щоб звалити на себе купу обов’язків і перетворитися, зрештою, на глибоко нещасну, закатовану жінку, яка встигає піклуватися про всіх, крім себе. Хіба вони про це мріяли у найщасливіший день у своєму житті? Сімейне життя вони точно бачили інакше.
Багато хто скаже, що людина сама будівельник свого життя. Так, але ми дуже часто стаємо заручниками обставин. То дитина захворіє саме того дня, коли ти зібралася зустрітися з подругами, щось зламається, і грошима, які ти так довго збирала собі на шубу, доводиться платити за ремонт. А чоловік перетворюється на звичайного сусіда. Він перестає в тобі бачити жінку, безслідно залишають Вашу оселю любов і розуміння.
Може у мене почалася криза 40 років? Я хочу втекти від чоловіка і жити сама. Я дуже хочу знову відчути себе жінкою.