До того, як у нас з чоловіком з’явилася дитина, між нами були чудові стосунки. Зарплата його була трохи вищою за мою, але він все одно пишався і вважав себе головним здобувачем.
Чоловік сильно хотів дитину. Але коли народився син, то все змінилося. Не одразу, а поступово. Я почала розуміти, що нам дуже не вистачає грошей. Хоча й витрачали набагато більше, ніж до появи дитини. Я знайшла підробіток вдома і незабаром зрозуміла, що ми живемо тільки на зароблені мною гроші, а чоловік лише платить за комунальні послуги.
Я довгий час готувалась і налаштовувалась на розмову з чоловіком і нарешті змогла.
А він, як мені здалося, сам не зрозумів, що на нього найшло. Його несподівано стало не влаштовувати, що він працює один на те, щоб забезпечити мене та мою дитину. Він сказав, що хоче подивитися, як ми зможемо викрутитись без нього.І навіть почав прикриватися якимись уявними шляхетними цілями:
— А як зі мною щось станеться? Мені ж треба зрозуміти, як ви житимете без мене.
А за комунальні послуги він платив, бо він добра людина. Ну і тому, що сам живе в цій квартирі. Але тим часом повідомив мені, що у нас є борги за воду та електрику. Він же весь свій час проводить на роботі, це ми з сином весь час удома знаходимося і витрачаємо ресурси.
Я ніколи не думала, що у мого чоловіка можуть бути такі маячні думки. Раніше я його вважала нормальною людиною.Зрозуміло, що після того, як я почула, що він думає про нашу родину, то подала на розлучення. А чоловік був здивований, адже він вважає, що нічого особливого не трапилося.
Але сталося. За цей час я зрозуміла, що можу сама чудово забезпечити себе та дитину, перебуваючи у декретній відпустці, а він нехай вчиться готувати сам собі.
Коли ми були чоловіком і дружиною, він був вільний від зобов’язань. А тепер ми у розлученні, і він також вільний. Він, як і раніше, працює і, як і раніше, практично не бачить сина. А аліментів вистачає лише на комуналку.Хотів дізнатися, як ми житимемо без нього, дізнався.