У свої 34 роки я сама виховувала свою 7-річну дочку. 6 років тому я мала стосунки з одруженим чоловіком, а коли я завагітніла, то вирішила піти і більше ніколи його не бачила. То були практичні стосунки: він забезпечував мене матеріально. Я хотіла дитину і не думала про переривання вагітності через попередні проблеми зі здоров’ям та величезне бажання стати матір’ю. Мої батьки повністю підтримували мене, і я була сповнена рішучості виховувати дитину одна.
Нещодавно я дізналася, що однокласниця моєї доньки – дочка мого колишнього коханця, біологічного батька моєї дитини. Ми несподівано зустрілися в шкільному коридорі, але вдали, що не впізнали один одного. Виявилося, його дочка і моя сиділи за однією партою,
що здивувало мене. Я сподівалася залишити своє минуле позаду, але тепер мене непокоїть разюча схожість між дівчатками і можливість того, що правда все-таки спливе назовні. Переведення моєї доньки в іншу школу здається мені неправильним, адже вона щойно звикла до своїх однокласників та вчителів. Я розриваюсь і не знаю: чи варто говорити їй правду? Уся ця ситуація не дає мені спати ночами, і я не знаю, як з нею впоратися. Несподіване повернення мого минулого змусило мене переживати і шукати поради – як мені вчинити?