Розмірковуючи про ті події, я дивуюся, як яскраво виявилися подвійні стандарти в моєму житті. Мій чоловік був дуже люб’язний, коли я цілий місяць жила з його хворою матір’ю. Я жодного разу не скаржилася на те, що ночую не у своєму будинку. Свекруха теж здавалася задоволеною і цінувала мій догляд. Однак, коли мені знадобилося на тиждень поїхати вже до своєї хворої матері – чоловік та свекруха висловили своє невдоволення. У такі моменти як завжди знадобилася моя освіта фельдшера,
хоча зараз я працюю косметологом. Незважаючи на мою відразу до лікарняної обстановки, моя медична підготовка була вкрай необхідна, особливо коли свекруха злягла з важкою формою грипу. Оскільки лікарні були перевантажені, а вона віддавала перевагу домашньому догляду – я взяла на себе відповідальність за проведення лікування, включаючи уколи та крапельниці, необхідність яких була обумовлена її станом та погодними умовами, що, до того ж, позначалося на її артеріальному тиску. Живучи з нею в цей період, я вела обидва наші господарства, забезпечуючи щоденні потреби своєї сім’ї та медичний догляд за свекрухою,
що іноді ускладнювало наші відносини через її дратівливість та вимоги. Після її одужання я повернулася додому, де не було жодних претензій щодо моєї тривалої відсутності. Ситуація погіршилася лише тоді, коли захворіла моя мати. Ретельно приготувавши все до того, щоб чоловік почував себе комфортно під час моєї відсутності, я була спантеличена його похмурою поведінкою після мого повернення. Конфронтація зі свекрухою виявила їхню спільну думку про те, що я знехтувала своїми сімейними обов’язками, доглядаючи рідну матір. Це випробування залишило в мені глибоке почуття жалю і різко змінило моє ставлення до чоловіка, оскільки я усвідомила напруженість наших стосунків і несправедливість очікувань, які покладаються на мене.