Свекруха вийшла на пенсію, купила великий торт і приїхала до нас, щоб відзначити. Ми сиділи, розпивали чай. Раптом ця жінка каже: -Костянтин, синку, ти повинен залишити сім’ю і переїхати до мене, щоб доглядати за рідною матір’ю. Я була в шоці. Ларисі Петрівні 63 роки. Вона виглядає значно молодше своїх років, не має жодних серйозних nроблем зі здоров’ям. Ми з Костею одружені вже 15 років. У нас в сім’ї росте чотирнадцятирічний підліток. Після чаювання тридцятип’ятирічний чоловік встав і винувато став збирати речі. Я була в розгубленості від того, що відбувається, намагалася напоумити чоловіка, але він мене не слухав.
Слово його матері було для нього законом. — Ну, а що ти хотіла? — запитала Лариса, -Я ж його мати, я його виростила, я в нього всю душу вклала, навчила ходити, писати, ходила на батьківські збори. Зрозуміло, я йому дорожча за всіх на світі. Після його відходу я довго не могла прийти в себе. Син теж був у розгубленості. Він був достатньо дорослою людиною, щоб розуміти, наскільки абсурдна ситуація склалася. Після події батько повністю втратив авторитет в його очах. Після цього випадку кілька разів я дзвонила Кості і намагалася донести до нього, наскільки його вчинок марний, але мене ніхто не слухав.
Тоді я махнула на нього рукою і поринула вся в роботу. Щоб не думати про те, як я залишилася без чоловіка з-за примхи Лариси Петрівни. Півроку я працювала не покладаючи рук, дуже втомилася, тож випросила на роботі відпустку. Мене відпускати не хотіли, але відпустка мені була життєво необхідна. Я поїхала на море і зустріла чудового чоловіка. У нас з ним зав’язався роман. Ми разом з ним повернулися в місто. Син мій вибір схвалив. Саме тоді мій колишній чоловік з’явився, сказав, що його мати знайшла собі кавалера і поїхала з ним. Мовляв, він повернувся в сім’ю, бо виконав свій обов’язок. Але для нього не було вже місця в нашому житті.