Ігор із самого дитинства мріяв мати сім’ю та дбати про своїх дітей та дружину, бачачи, як його батько справляється з цією роботою. Подорослішавши, він визначився зі своїми бажаннями і, як дивно це не звучало, зрозумів, що хоче саме доньку. Яке ж було його здивування, коли першою дитиною у його сім’ї була дочка. Ігор був на сьомому небі від щастя. Він дуже любив свою сім’ю. Дочка наро дилася абсолютно здоровою, але щомісячні походи до педіатра ніхто не скасовував. І ось одного разу, бо дружина Ігоря, Надя, поrано почувалася, до педіатра пішов сам Ігор з дочкою.
Там же, Ігоре, несподівано для себе зустрів свого старого однокурсника. Багато балакали, як раптом подзвонила Надя і поспіхом сказала: — Ігор приїжджай швидше! Я ваrітна! В нас буде ще дитина! Давай вже швидше, я не можу так довго чекати! — Кричала Надя в трубку. — Вже виїхав, люба, — відповів майбутній таточко двох діточок. Старі знайомі обмінялися номерами, Ігор посадив дитину в коляску та на повній швидкості помчав додому. Доїхавши до будинку, Ігор на радощах схопив доньку та піднявся на свій поверх. Тут двері йому відчинила Надя. Раптом обличчя дівчини різко змінилося.
Вона зі стра хом на обличчі дістала дитину з коляски і ахнула: — Ігоре, це що за жарти? Де Софія? Чоловік здивовано подивився на дитину в руках Наді, і з жахом усвідомив, що це не Софія, не його дочка. Пощастило, він швидко зрозумів, у чому справа, і одразу ж зателефонував до свого друга. Через хвилин 10 хлопці зустрілися і, виявилося, що під час розмови Ігорьок переплутав коляски та взяв чужу дитину. Урок свій він опанував, а з тим своїм колишнім однокурсником він досі сміється з цієї ситуації.