Аліса моя давня знайома. Не молода, тричі заміжня і стільки ж у розлу ченні. Вона була з тих, світських дам, пройти повз які неможливо: любителька вечірок, заходів, відкриттів виставок, у руці завжди келих сухого французького, яскраві довгі нігті та розкішні плаття. І я все думав, що вона має великий досвід стихійних романів. Якось я не стримався, і спитав про це в неї. — Майже ніколи! — Усміхнулася вона, — і мені не віриться. – А як так? Ти ж така сnокуслива та rаряча, мрія будь-якого чоловіка!
-Досвід показує зворотне. Так, позвучить дивно, але майже всі мої романи починалися тоді, коли я не була готова. -Що ти маєш на увазі? -Розповідаю! Якось я заїхала до подруги на дачу: ранок, я в спортивному костюмі, непричесана і з опухлим обличчям. Вирішили біля мангалу сардельки смажити. Взяла одну, щоб спробувати, і тут з’являється «принц». Він заблукав і вирішив зайти до нас, уточнити. У той момент я виглядала так безrлуздо, просто жа хливо. А він, коли вже став моїм чоловіком, зізнався, що саме це його і зачепило, ти так класно виглядала каже.
Виявляється, чоловікам такі й подобаються. Справжні. Коли жінка виглядає просто – це приваблює чоловіка. Нас не хви лює стан манікюру, те що вона не нафарбована, навіть її маленький nрищ. Виглядати ідеально — це жіноча тема. А коли вона вбрана, у повному макіяжі — вона як арт-об’єкт. Можна милуватися, захоплюватися та робити компліменти. А наближатися-не можна. Вона хвилюється лише про одне — виглядати ідеально в будь-яких ситуаціях. А ми звертаємо увагу на інше, ми бачимо привабливість та жіночність в іншому.