Після весілля Настя та Жора спочатку жили у батьків чоловіка. Через роки, побудувавши свій будинок, Жора вирішив побудувати поруч ще один – для їхнього сина Семена, з надією, що після весілля у нього буде свій власний простір, на відміну від їхнього тісного будинку в перші роки життя. Поки вони ростили сина та дочку, Жора розмірковував про свій досвід, планував майбутній будинок тільки для Семена, передбачаючи, що їхня дочка вийде заміж і поїде. Донька справді вийшла заміж молодою та переїхала до сусіднього села, де створила свою родину.
Жора збудував будинок, але залишив інтер’єр Семену. Тим часом у хлопця зав’язалися стосунки з Діаною – дівчиною з родини, яка була не дуже поважною в селі. Настя, пам’ятаючи про нещасливий шлюб свого брата Максима через втручання батьків, спочатку не схвалювала Діану, але потім задумалася про те, що її брат все життя жалкував про те, що не одружився зі своєю справжньою любов’ю. Це змусило її переглянути свою позицію щодо вибору сина. Зрештою, Семен оголосив про свої плани одружитися з Діаною. Хоча у Насті все ще були сумніви через її забобони про сім’ю невістки, вона вирішила довіритися синові, сподіваючись на його щастя.
Весілля пройшло радісно, Семен був помітно щасливий, що заспокоїло Настю. Згодом вона почала цінувати невістку, яка була доброю та уважною. Семен і Діана, щасливо живучи у власному будинку, пізніше обзавелися двійнятами, що принесло ще більше радості в життя Насті. Вона вже точно зрозуміла, як важливо підтримувати своїх дітей, і визнала, що щастя Семена підтверджує мудрість того, що навіть молоді люди можуть самі приймати рішення про кохання та шлюб.