Весілля Ані та Дмитра було радісною подією, наповненою побажаннями та щедрими подарунками. А в розпал урочистості мама нареченої оголосила про вражаючий подарунок – трикімнатну квартиру, яка вже передана у власність її дочки. Цей грандіозний жест викликав трепет і значно затьмарив фінансовий подарунок від батьків нареченого. Наступного дня молодята у супроводі батьків оглянули квартиру. Це було гарне, чисте приміщення з меблями, що залишилися від колишніх господарів, і потребувало лише деяких доповнень і незначних оновлень. Однак початкова радість невдовзі перетворилася на рутину несподіваних вторгнень.
Одного ранку, коли Аня та Дмитро насолоджувалися вихідними, теща, Соня Семенівна, разом зі своєю сестрою Варварою несподівано увійшли до їхньої квартири, скориставшись запасним ключем. Вони з порога почали критикувати ведення Анею домашнього господарства, що швидко призвело до ескалації напруженості. Незважаючи на спроби молодят зберегти особистий простір, візити Соні стали частими. Більше того, вона приводила з собою різних родичів без попереднього повідомлення. Ситуація досягла критичної точки, коли Соня дозволила далеким родичам переночувати у квартирі без згоди Ані та Дмитра.
Це вторгнення привело подружжя до складного рішення. Вони вирішили залишити подаровану Сонею квартиру та здобути незалежність від її владного контролю. Незабаром вони знайшли потрібну квартиру та оформили іпотечний кредит. За підтримки батька Ані, який незабаром став власником подарованої квартири і здавав її в оренду, вони змогли вільно розпоряджатися своїми фінансами, що було особливо корисно, коли Аня пішла в декретну відпустку. Саме так, одне вольове рішення дозволило їм створити свій власний простір, вільний від втручання Соні, та відновити мир у їхньому новому сімейному житті.