Німецький фермер розповів нам, що гречка дуже примхлива культура. Вона не любить сильної спеки, тому пів Європи відразу можна викреслити. Також їй не подобається вогкість – вона просто одразу згниє, тобто відпадає ще пів Європи. А ще більше шкоди завдають вітри.
Ця культура просто любить жирні чорноземи, що самі собою є багатством: вона потребує поживних речовин, тож висмоктує з грунту майже все. Тому після гречки землі потрібен відпочинок.
Але ж на цьому не все!
Основна причина того, чому в Європі не поширена гречка, полягає в тому, що дана культура не має реакції на добрива.Якщо пшеницю удобрити, то вона дасть урожай у кілька разів більший. У мене на ділянці пшениця вся на добривах.
А ось гречка взагалі не сприйнятлива до добрив. Вона в будь-якому випадку даватиме одну вагу, хоч залий все поле добривами. У Європі фермер збирає 10-12 центнерів гречки і після цього землі потрібно відпочити, а пшениці – близько 90 центнерів з гектара, іноді більше.
І ця різниця виходить у 8 разів!
До того ж гречку не можна захищати пестицидами та гербіцидами – вона зіпсується від них швидше, ніж бур’яни.
Генній інженерії, яка вважається в Європейському союзі рятівницею для сільського господарства, нічого теж не вдається зробити з гречкою, адже вона все одно залишається несприйнятливою до додавання сторонніх геномів. Її неможливо зробити стійкою до пестицидів, неможливо захистити від спеки, вологи, вітру та паразитів.
Після змін врожай просто не сходить!А збирати її теж не так просто, адже для цього потрібен спеціальний комбайн, швидкість має бути в рази більша, ніж при збиранні пшениці, адже гречка не має колосу, механізми складніші.
Обробляти її також весело. Їй потрібно стільки різних операцій, що пшеницю можна назвати порівняно з гречкою даром богів. А гречку потрібно сушити, досушувати, ворушити, провітрювати, прожарювати.
Таким чином стає зрозумілим, що гречка абсолютно не підходить для землеробства в Європі. Тож її й не вирощують, адже європейському сільському господарству вона не по кишені. Ніхто в Європі не купуватиме гречку за ціною, яка перевищує у 7-8 разів вартість пшениці.
Тому жителі нашої країни їдять те, що мешканцям Європи не до кишені.