Коли бабусі не стало, мені було 13 і я тоді не думала про майно. Я мріяла стати співачкою та гастролювати по всьому світу. Але бабуся завжди казала, що залишить квартиру мені – своїй єдиній онучці. Мої батьки пояснили їй, що я не можу успадкувати майно до 18 років, і запевнили, що врешті-решт воно перейде до мене через мою матір – її єдину дитину. Після того як бабуся пішла на той світ, батьки здавали квартиру в оренду, стверджуючи, що це потрібно для оплати комунальних рахунків. Коли мені виповнилося 18 ,
я вирішила з’їхати через їхнє постійне втручання в моє життя. Батьки порадили мені відкладати гроші на майбутній ремонт. Я так і робила, навіть коли переїхала до свого хлопця. Минув рік , і вони продовжили термін оренди квартири з орендарями. Коли я попросила їх розірвати договір, вони відмовилися, заявивши, що не готові відмовитись від доходу від оренди.
Потім вони запропонували продати мені квартиру, наприклад – у розстрочку або в іпотеку. Коли я заперечила, моя мати заявила, що офіційно бабуся ніколи не заповідала квартиру мені, а вона не збирається відмовлятися від неї просто так. Зрозумівши, що сперечатися марно, я вирішила купити іншу квартиру – навіть якщо для цього доведеться переплатити – аби уникнути подібних складнощів у майбутньому.