Моя однокласниця чекала на дитину. Ми всі були приголомшені цією новиною, але рішення її батьків приголомшило нас ще більше.

0
4

Коли я дізналася, що моя однокласниця Катя чекає на дитину, це стало справжньою сенсацією. У нашому маленькому містечку такі новини поширювалися миттєво. Ми всі були здивовані. Катя завжди була тихою та скромною дівчинкою, і ніхто не міг припустити, що вона опиниться в такій ситуації. Одного вечора, коли ми сиділи в кафе з друзями, ця тема стала основною для розмови. — Ти чула про Катю? — спитала Ганна, змовницько нахиляючись до мене. – Так, це просто неймовірно, – відповіла я, ще не зовсім вірячи в те, що відбувається. — Але ти чула, що вирішили її батьки? Аня здивовано подивилась на мене. – Ні, а що вони вирішили? — Вони відправляють її до іншого міста, — тихо сказала я.

— Думають, що так буде краще для неї та для дитини. Аня недовірливо похитала головою. — Це ж так жорстоко. Адже вони потрібні їй зараз найбільше. Тоді я зрозуміла, що мені потрібно поговорити з Катею особисто. Ми навчалися в одній школі і завжди були добрими подругами, навіть якщо останні роки спілкувалися рідко. Наступного дня я зайшла до Каті додому. Її батьки зустріли мене з напруженими обличчями, але дозволили пройти до її кімнати. Катя сиділа на ліжку, обіймаючи подушку і виглядала втраченою. — Привіт, Катю, — м’яко сказала я, сідаючи поряд. – Як ти? Вона підняла на мене очі, сповнені сліз. — Вони хочуть відправити мене до тітки в інше місто, — прошепотіла вона.

— Думають, що так буде краще для всіх. — А як ти вважаєш? – Запитала я, намагаючись не показувати свого обурення. – Я не знаю, – відповіла вона, ще більше стискаючи подушку. — Мені страшно, але, можливо, так і справді буде легше. Тут я почуваюся такою самотньою. Я обійняла її, відчуваючи, як вона тремтить усім тілом. – Катю, ти не одна. Ми всі поряд з тобою. І якщо тобі треба поговорити чи потрібна якась допомога, то ти завжди можеш на нас розраховувати. Вона кивнула, і я відчула, що наша підтримка справді важлива для неї. Незважаючи на рішення її батьків, я знала, що ми, її друзі, повинні зробити все можливе, щоб Катя не відчувала себе самотньою та покинутою. І хоча ситуація була складною, я вірила, що разом ми впораємося з будь-якими труднощами.