Аня увійшла до квартири з двома пакетами продуктів після довгого дня, проведеного на роботі та за покупками. Замість привітання чоловік, Влад, одразу ж запитав: “Що на вечерю?” – він навіть не запропонував допомогти з пакетами. Поки Аня розпаковувала продукти на кухні та починала готувати вечерю, її чоловік влаштувався дивитися футбол. Це було особливо прикро, оскільки вона зараз працює на двох роботах, щоб підтримати їх під час зимового простою на його будівництві.
Почуваючись недооціненою та перевантаженою, Аня вирішила наступного дня переїхати у власну квартиру. Влад мовчки спостерігав, як вона збирає речі та йде, не кажучи ні слова. Живучи одна, Аня насолоджувалася здобутою свободою: займалася йогою, ходила в кіно, розслаблялася за допомогою книг та відвідування басейну. Минув місяць, а Влад так і не вийшов на зв’язок, щоб поцікавитись її самопочуттям, що підтвердило її відчуття непотрібності. Тим часом дбайливий колега запросив
Аню на філіжанку кави, що вилилося в приємну зустріч, яка контрастувала з її напруженим шлюбом. У цей час зателефонував Влад і заявив, що має труднощі і він намагається знайти роботу, покладаючись при цьому на пенсію матері. Його мати критикувала її за те, що вона залишила Влада у скрутні часи, але Аня відстоювала своє рішення, втомившись від того, що її не цінують. Тепер у Ані зав’язалися стосунки з колегою, який виявляв до неї увагу та вдячність, яких вона так жадала. Цей досвід зміцнив її віру в те, що необхідно відчувати себе цінним та коханим, незалежно від життєвих злетів та падінь.