Під час звичайного візиту до своєї матері я відразу відчула напругу з боку брата та його нової дружини, які буквально критикували кожен мій крок, починаючи з того, як я розставляю чашки, і закінчуючи тим, як я користуюсь пральною машиною. Я була головним сімейним опікуном, керуючи і своїм будинком, і будинком моєї матері, оскільки її здоров’я погіршилося, і в результаті вона почала сильно залежати від мене. Завдяки підтримці чоловіка та дітей мені вдавалося балансувати між кар’єрою викладача та сімейним життям.
Мій брат Петро, який довгий жив далеко від мене на іншому кінці країни, несподівано повернувся до рідного дому з новою дружиною, розлучившись з Лерою – своєю першою дружиною. Його приїзд порушив звичний спосіб життя: присутність його нової дружини та її спроби командувати в будинку моєї матері викликали тертя. Я вважала перестановку нею домашніх речей нав’язливою і ясно висловила свої почуття, що призвело до сімейного конфлікту. Саме в той період мама заявила
про своє бажання, щоб Петро взяв на себе турботу про неї, запропонувавши мені “відійти від справ”, незважаючи на те, що я присвятила цьому більше 20 років свого життя. Така пропозиція здивувала мене, адже я не могла просто так відмовитися від своїх обов’язків, та й від будинку, який допомагала утримувати весь цей час. Незважаючи на суперечки з дружиною брата і несхвалення моєї матері, я твердо стою на своєму, не бажаючи відмовлятися від своєї ролі і від поваги, якої, як мені здається, я заслуговую.