Це історія про мої шлюби і мою долю. Перший раз я вийшла заміж по дур ості. Ми тоді з моїм першим чоловіком прожили 3 роки і розбіглися. Любов пройшла, та й ми занадто молоді були, не готові були до серйозних стосунків. З другим чоловіком ми прожили 20 років. Це були двадцять років мук, просто, тоді я не розуміла. Мені завжди здавалося, що якщо я була раз заміжня і роз лучилася, то розведенка нікому вже не потрібна. А він мене прийняв, благородна людина. Я наро дила йому двох дітей, Він мене завжди дорікав попереднім шлюбом, що діти наші можуть бути не його. Але відносини у нього з ними були завжди хороші, він любив своїх дітей.
Але я ніколи не розуміла, чому він так мені висловлює кожен раз. Минуло 20 років діти виросли, роз’їхалися. Костик одружився, поїхав в інше місто, Настя поїхала вчитися в столицю, там і залишилася. Тоді і битовуха з’їла наш шлюб, він почав мене дорікати абсолютно за все, то я не так прибираюся в квартирі, не так йому готую, його мати краще готувала, хоча я ніколи не їла її куховарства, вона мені не готувала, або ж при мені не робила цього. Потім тілом я не та йому, діти наші неправильно виховані, все йому не подобалося в мені.
Я втомилася від щоденних сkандалів, з ним я відчувала себе жалюгідною, не любила себе, недооцінювала, він вселив у мене, що я стара і нікому не потрібна з причепом. Але діти мої до того моменту вже виросли. І виходить я вже була вільна, і могла піти нарешті від нього. Я зібрала речі і пішла в свою дівочу квартиру. Батьки давно вже переїхали на дачу. Три роки він не згадував мого імені, А як тільки у мене з’явився чоловік, він згадав про колишню любов. Він навіть до мене в будинок став заявлятися, Віктор з ним розмовляв, він не переставав приходити. У підсумку, я заkохалася, і ми розписалися. І колишній чоловік нарешті відв’язався; але чи надовго?
