Три роки тому наш дідусь пішов у кращий світ. Моя бабуся сильно переживала, але вона сильна жінка-виду не подавала. У 60 вона пішла на nенсію. Вирішила розміняти свою трикімнатну квартиру на однокімнатну і жити спокійно там. Ми знайшли підходящу для неї квартиру. Вона була на першому поверсі, бабуся завжди мріяла про таку. Ось тільки з одним у нас не вийшло. Ми прогадали з сусідами. Ми вибирали квартиру, сусіди дісталися ж на додачу. Так вийшло, що вони у бабусі ну дуже галасливі виявилися. Жили ще й прямо над нею. Бувало, що кожен день дільничний приходив, але нічні посиденьки не закінчувалися. І ось крайній випадок, коли вони салют у дворі о 3 годині ночі пускали.
Ну тут їх поліція забрала. Більше вони вночі не буянили. Я, до речі, бабусина внучка, я часто приходжу до бабусі доnомогти їй з прибиранням, цей раз був не винятком. Я вирішила почати з шафи, складаючи речі, я знайшла старий альбом з фотографіями. На останній сторінці був дуже знайомий чоловік. Бабуся сказала, що це її перше kохання. — Дол я нас тоді розвела, він поїхав вчитися в Новосибірськ, а я зараз тут. Більше ми не бачилися. У цей день, я мила підлоги, зайшла в ванну, щоб обполоснути ганчірку. А мені на плече вода капає. Подивилася на стелю. Ну нас тоді ці веселі сусіди затопили.
Я вирішила піднятися розібратися. Мені спочатку і відкривати не хотіли, а коли відкрили, ледве вислухаючи закрили. Я стала говорити про затоплену нашу ванну кімнату. В результаті у них там з ванни на підлогу вода лилася, хтось із гостей забув вимкнути кран. Сусіди за ремонт nлатити відмовилися. Ми з бабусею вирушили в ТСЖ, і знаєте хто там був начальник? Правильно, її перше kохання. Як ви здогадалися, люди похилого віку зараз спілкуються, у них цукерково-букетний період. Гнат, так звуть чоловіка, навіть кличе бабусю до себе жити. Ось така весела історія.
