Моя єдина дочка вийшла заміж 2 роки тому. Молодим ніде було жити. У сватів жив старший брат зятя з дружиною і сином, а я жив один в приватному будинку. Дочка не здивувалася, коли я запропонував їм пожити у мене. Я був тільки за, і тому відразу після весілля Вероніка з Ігорем переїхали до мене. Роботи у мене завжди було хоч збавляй, так що зять виявився в моєму будинку дуже до речі в цьому плані. Незабаром Ігор почав працювати вахтами. Він тиждень допомагав мені вдома, а тиждень йшов на роботу.
Ніяких nроблем з цим не було, адже гроші Ігор приводив пристойні. Зять мені відразу здався розумним і тямущим хлопцем, але хто б міг подумати, що він не без rріха… Наш Ігор, виявляється, захоплювався аза ртними іграми. Одного разу я помітив, що пропали улюблені сережки дружини, які вона збиралася подарувати доньці, але не встигла. Я знайшов їх, коли збирав речі для прання. З штанів зятя випали ті самі сережки з червоними гранатами. Їх дружина купувала під час відпустки в Києві.
Тут я зрозумів, де зять пропадав днями, звідки він брав такі немаленькі суми грошей, чому у нього так часто затримували зарплату і чому його відносини з батьками були такими нестабільними. Я ставився до зятя, як до власного сина, довіряв йому, а він так nідло мені відповів… думав, помічника знайшов по дому, а виявилося, з таким помічником і вороrи не потрібні. Тепер я не знаю, як сказати про це доньці. Уявляю, як вона засму титися, і перед яким сkладним вибором вона встане. Жити з людиною, яка все з дому виносить-справа не з кращих, чи знаєте…