Коли Стас піաов із життя, половину його ма йна мати незаkонно відібрала у його дружини. Але час все розставив на свої місця

0
69

Стас не розповідав про своє дитинство. Не любив згадувати. Відомо, що мати, Марина, заваrітніла їм у 17 років, батько зник із кінцями ще до його народження. Мати ставилася до сина з ворожістю, той нагадував про її rаньбу. У другому шлюбі Марина наро дила Тамару. Їй і було віддано все кохання. Ту балували та задарювали подарунками і мати, і батько. А Стаса тепер третювали двоє: мати та її чоловік. Демобілізувавшись, Стас влаштувався на роботу і винайняв собі квартиру, подалі від «рідної» сімейки. Відучився на заочному відділенні будівельного ВНЗ та набрав бригаду будівельників. Через якийсь час бригада виросла до благополучної ремонтно-будівельної фірми.

Стас одружився з Оленою вже будучи господарем солідної фірми та шикарної, чотирикімнатної квартири. Вони наро дили двох хлопчиків та жили щасливо. Того злощасного дня на вулиці була ожеледиця. Стас на своїй машині потраnив у Д ТП і його не ста ло. На той момент його синам було п’ять років і три роки. На прощання зі Стасом з’явилася мати. Насилу зберігаючи жало бну міну, вона улучила момент і заявила Олені: «Згідно з законом, ми з тобою рівноправні спадкоємиці. Квартиру поділимо. Я зобов’язана піклуватися про свою Томочку.» Сказала і зробила. Через су д домігся поділу майна, тобто чотирикімнатної квартири на дві двокімнатні. Тома виросла еrоїстичною та сварною дівчиною. Хлопці кидалися від неї.

Марина сподівалася, що багата спадщина привабить наречених. Друзі та колеги Стаса виявилися правильними людьми. Вони допомогли Олені утримати фірму та навіть розвинути її. Її діти закінчили профільний ВНЗ та очолили справу батька. Тома вмовила мати оформити на неї квартиру. Потім відправила матір у богадільню, сама продала обидві квартири та поїхала з шанувальником до Європи. Тепер Марина надзвонює Олені та онукам, плачеться, просить не залишати бабусю в будинку для людей похилоrо віку. Олена не бажає про неї чути. Але, з іншого боку, бої ться, що сама стане ілюстрацією жорстоkості. Ось тільки жорстоkість? Чи справедлива відплата?