Коли я вийшла заміж, сестра стала дуже часто відвідувати нас, але незабаром я дізналася про причину її візитів і сkам’яніла

0
170

З недавніх пір у мене не найкращі стосунки з моїми родичами, але на те, на мою думку, є вагома причина, хоча вони цього не зовсім розуміють. Адже одна річ, коли тобі допомагають від щирого серця, а інша, коли намагаються такими кроками підійти ближче до реалізації своїх таємних бажань. У сім’ї нас четверо: мама, тато, я та моя молодша сестра. Досить велика увага завжди приділялася сестрі, але мене це ніколи не зачіпало. Всіми побутовими справами завжди займалися я і мама, побачити мою сестру, яка хоч щось готує перед плитою – справа з найнеможливіших. Але ми ніколи не надавали цьому значення, так як за фактом її допомоги нам і не було потрібно, ми з мамою справлялися самі, та й на сkандали ми не мали сил і часу: жили ми дружно.

Але це тривало донедавна. Два роки тому я вийшла заміж, переїхала з моїм чоловіком до нової квартири, після чого ми вирішили заве сти дитину. Все було чудово, тільки ось мені стало бракувати часу займатися всім побутом і приготуванням як раніше, тому мій чоловік, Олександр, почав мені допомагати. Я, звичайно, завжди знала, що вийшла заміж за хорошого чоловіка, але мене радісно здивувало його розуміння і допомогу в побуті: і посуд помиє, і поїсти приготує, і прибере пил. Чи не чоловік, а мрія! Все було добре до того часу, коли моя молодша сестра не почала до нас часто приходити. Мовляв, щоб допомогти забратися, приготувати, але закінчувалося це чимось іншим.

Вона почала приходити в досить відвертих вбраннях, які наголошують на її фігурі. Почала поводитися так, ніби вона все життя була найкращою господинею. Але це була лише ілюзія: ілюзія перед моїм чоловіком. Після того, як він виходив на роботу, вона відразу розуміла, що більше немає сенсу із себе корчити домогосподарку. Спершу я нічого не помічала, але потім вже почала усвідомлювати. Спочатку поділилася з мамою, на що вона відповіла, що я збожеволіла і що таке неможливо. Але ж я не дура, сама все чудово розумію. Напруження прибрати не вийшло, через що я сказала сестрі, що поки що до нас додому ходити не варто. Сподіваюся, вона все усвідомлює і поводитиметься пристойніше, може й допомагати почне.