Я сказала чоловікові взяти іnотеку, щоб у разі чого у нього була квартира. Але він обра зився і хоче подати на розлу чення, ось ду рень

0
36

– Чоловік на мене обра зився. — Що трапилося? — У нього немає житла, лише частка у батьківській квартирі. Але за потреби і туди переїхати не зможе. Батьки живуть із дочкою та онуком. Вчора запропонувала взяти квартиру в іnотеку, потихеньку оплачуватимемо. За те знатимеш, що в разі чого буде куди переїхати, не залишишся на вулиці. А він мені, а таке буде? Ну мало що, кажу йому, зараз кожна друга пара розлу чається. Будь-яке в цьому житті може бути. — Ну в цілому, ти маєш рацію. А на що обра зився? — Ах так. Каже, звідки такі думки? Зібралася розлу чатися? Цілий день не розмовляє зі мною.

Ніяк не можу пояснити, що ніхто не збирається розлу чатися. Це просто запобіжний захід, чи мало що. Я з чоловіком у шлюбі вже сім років. Після весілля ми переїхали до квартири Марії, яка дісталася їй у спадок від бабусі. Чоловік відремонтував квартиру, купив дещо з меблів. Одну кімнату перетворили на дитячу, іншу на спальню. Незабаром наро дився їхній син. Я відсиділа у деkреті три роки, потім вийшла на роботу. І в чоловіка гарна зарплатня, і в мене. Ми ні в чому не відмовляємо. Купили машину, їздять країною, подорожують Європою. — Днями розбирала шафу, а там речі з етикетками, про які я забула, дві пари однакових штанів. Не кажу про колекцію взуття чоловіка та сина. Більше не влазять у стелаж.

Так ось, набагато розумніше кожен місяць платити за іnотеку, і знати, що в тебе вже є квартира, ніж витрачати гроші даремно. А він каже: «не будуй nроблему на рівному місці». Так, жити з іnотекою нелегко. Потрібно собі відмовляти в чомусь не робити спонтанні покупки. Наприклад, місяць тому він купив приладдя для риболовлі, а вони недешеві. А на риболовлю ходить раз на рік. Зараз слушний момент для такого придбання. Ми у стабільному фінансовому становищі. У нас хороша сім’я, ми кохаємо одне одного. Розлу чатися не збираємось. Але маю велике бажання, щоб у нього теж було своє; нехай квартира ніколи не знадобиться йому, але нехай буде. Подаруємо синові, коли виросте.