Мама завжди хотіла хлопчика, але наро ділила мене та сестру. Вона не була зацікавлена у дівчачих промовах, тому у нас їх майже не було. Все життя вона чекала нашого заміжжя та вагітності. Дуже вже хотіла хлопчика, хоча б онука. Сестра в цьому плані її не втішила. А вісь у мене син наро дився. Вона любила його. Мама і зятя любила. Завжди була на його боці. Було таке враження, що вона його мати. Тобто мені «пощастило» мати двох свекрух, яким не подобалося, як я поводжуся з їхнім сином, і які, незважаючи на ситуацію, обстоювали інтереси чоловіка. Я вирішила розлу читися з чоловіком після п’яти років спільного життя. А причина цього-го зра да, про яку він повідомив мені у вигляді чарту. <<Ну так, зра да була, так вийшло>>.
Я зібрала свої речі, речі сіна – пішла. Прийшли до мами посередині ночі, вона здивувалася. — Що трапилося? Я розповіла їй про зра ду. Для мене зра да-найrірший вчинок. Начебто про тебе витирають ноги. Після неї неможливо жити із людиною. Особливо з таким, що навіть не спробував зупинити мене, просто сидів у телефоні, доки я збирала речі. — Ти з глузду з’їхала? Яке розлу чення. У житті багато чого буває. І у нас з твоїм татом багато було, у тому числі і зра ди. Але це не привід руй нувати сім’ю. Так, він зрадив тобі, але ж повернувся? Отже, все гаразд. — Так, треба було подякувати, — посміхнулася я. — Це тобі не жарти! — Мамо, він навіть не просив у мене вибачення, не намагався навіть виправдовувати себе.— Ти хочеш, щоб він валявся в ногах і благав про помилування? Ти що, якась королева?
Прийде просити прохання, вибачиш, і на цьому питання закрите. Про сіна подумай, без батька ніяк. Мама не nомилилася. Він і за місяць не зателефонував, не прийшов мири тися. Я остаточно вирішила розлу читися, коли він мені написав, чи я не заспокоїлася. Я відповіла, що ми розлу чаємося. Тільки тоді він вирішив зателефонувати, але лише для того, щоб озвучити свої поrрози. — Я дитину заберу. Не можна залишати його з матір’ю-істо ричкою. Мама сказала, що й у су ді підтримає зятя. — Онукові потрібен батько. До того ж що ти зможеш йому дати? А у зятя хоч своя квартира, нормальна зарплатня. Онукові набагато краще буде з батьком. Після цих слів ми з дитиною переїхали до сестри в орендовану квартиру. Попереду ще су д. Мама не змінила свого рішення, і колиաній теж. А я наполягатиму на своєму: не дозволю відбрати у мене сина.
