Після сме рті чоловіка, Ольга Захарівна залишилася одна, а син з сім’єю переїхав. Але все змінилося коли одного разу застукали в двері

0
69

Ольга Захарівна, після сме рті чоловіка, жила одна. Син з родиною переїхав на захід. Фінансово допомагав матері, але ось приїжджав рідко. Життя вчительки на nенсії було налагоджено. Ганнуся, сусідка, купувала молоко і хліб. Крупи та інші продукти доставляли на замовлення сина. Іноді син замовляв, так само, квитки в театр і таксі туди і назад. Медсе стра з nоліклініки відвідувала Ольгу Захарівну щотижня… Одного разу пролунала трель дверного дзвінка. Прийшла Ганнуся. — Ольга Захарівна, допоможіть! Мене терміново на роботу звуть, чоловіка теж немає вдома. Догляньте за Коленькою. — Догляну, звичайно. Хвилинку, лише зберуся. Трирічний Коленька тихо сидів у манежі. Після повернення Аня побачила ідеалістичну картину. Синочок спав у ліжечку, а сусідка діставала пиріг з плити.

— Величезне спасибі, Ольга Захарівна. І за сина, і за пиріг. — Кличте, коли треба буде, — на прощання сказала та. Через пару днів Ганнуся прийшла до сусідки з пропозицією. — Ви зможете години чотири сидіти з Коленькою. Він вас визнав. А ми Вам заnлатимо. — Про що Ви, Ганнуся. Звичайно посиджу. Мені тільки в радість. І rрошей не треба. — Відповіла Ольга Захарівна. Так і пішло. Вечорами nенсіонерка доглядала за хлопчиком. Ольга Захарівна читала тому казки, вони малювали разом, ліпили з пластиліну. Ганна переводила їй на карту винагороду… До Нового року залишалося пара годин. В кімнаті світилася гірляндами ялинка. Ольга Захарівна закінчувала накривати стіл. Нехай і одна, але і зустрічати свято необхідно по-людськи. Об одинадцятій годині пролунав дзвінок у двері. — Хто там, — здивувалася Ольга Захарівна.

Там були Ганна з сім’єю. — Ми вирішили зустріти Новий рік з Вами, Ольга Захарівна. Ви не проти? — Ганнуся простягала подарунок. — Я тільки буду рада. Давно не зустрічала свято з друзями. Ганна виставила з принесених пакетів на святковий стіл різну їжу і шампанське. Вони, Ольга Захарівна, Ганна з чоловіком і сином, сіли за стіл. Рівно о дванадцятій годині чоловік Ганни підняв келих: — З Новим Роком, Ольга Захарівна. Піднімаю цей келих на Вашу честь. Задзвонив телефон. — Мама, рідна, З Новим Роком. Тобі не нудно? — запитав син. — З Новим Роком, синку. У мене відмінна компанія. Ганна з Коленькою і чоловіком. Прости, вони мене зачекалися… Ольга Захарівна повернулася до гостей. Вона була щаслива.