В юності я була зачарована своїм вчителем історії, Матвієм Степановичем, настільки, що відмовилася від своєї дитячої мрії стати лікарем – і зайнялася історією. Незважаючи на моє захоплення предметом та численні досягнення, мої спроби привернути його увагу залишилися непоміченими.
Коли Матвій одружився з іншою вчителькою, моє захоплення закінчилося – і я переорієнтувала своє життя на медицину, вступивши до медичного інституту.
Це одкровення про його давню любов і її нинішнє вдовство змусило мене прийняти рішення відпустити його, визнавши, що його щастя – з нею, а не зі мною. Незважаючи на поради подруг зберегти наш шлюб за будь-яку ціну, я вирішила поважати почуття Бориса.
Як би там не було, двічі переживши нерозділене кохання, я не втрачаю надії на майбутнє, вірячи, що справжнє кохання все ще може знайти мене.