Моя сім’я завжди була дружною і люблячою, поки моя тітка, її чоловік і їхня дочка не переїхали до нас зі східної частини країни у зв’язку з трагічними подіями.
Життя з ними вже стало досить стомлюючим. Мій дядько постійно займає кухню, чекаючи, що я обслуговуватиму його майже кожну годину, що нагадує мені мою роботу офіціанткою. Він мало чого досяг у житті і зараз не робить ніякого вкладу в домашні справи, навіть у купівлю продуктів.
Крім того, він палить дешеві сигарети в кімнаті, чого раніше ніхто в нашому будинку не робив. Від запаху мене нудить, а наша вентиляція не справляється.
Їхня дочка – ще одне джерело стресу. Вона не цікавиться ні освітою, ні роботою, ні протилежною статтю, проводить дні, увіткнувшись у свій телефон. Вона поводиться ввічливо, коли в нас гості – але варто їм піти, як вона різко критикує їх до єдиного.
Якось, після спекотної суперечки з нею, яку довелося перервати нашій мамі, я перестала з нею спілкуватися. Вона продовжує погано відгукуватися про мене серед друзів і родичів, погіршуючи атмосферу вдома.
Зараз я почуваюся пригніченою негативною енергією і насилу знаходжу спокій у своєму власному просторі. Незважаючи на розуміння моїх розчарувань, мама наполягає на терпінні та примиренні, не бажаючи виганяти їх.
Тепер я змушена просити поради: як впоратися з цією ситуацією без негативного впливу на моїх батьків?