Ми одружені з чоловіком уже 32 роки. У нас є син, Вадим. Ми все життя працюємо для того, щоб у нього було все. На наше щастя, це не призвело до того, що він став розпещеним і лише лежить на дивані. З того моменту, як син здобув вищу освіту, він повністю сам себе забезпечує та ще й нам допомагає фінансами.
90-ті роки для нашої родини були складними, ми припустилися багато помилок, які стали причиною того, що зараз у нас нічого немає з нерухомості, крім двійки, де ми і живемо з чоловіком. А син тривалий час орендував квартиру, але коли його відносини з Варварою стали серйозними, ми стали думати про придбання нерухомості.
А коли їхні стосунки дійшли до весілля, ми стали близько спілкуватися з батьками нареченої сина. Ми вважаємо, що діти повинні жити своїм життям, а батьки своїм. Вони займаються тим, що будують свою сім’ю, а ми їм у цьому допомагаємо, чи відкрито, чи таємно. Але батьки Варі цю ініціативу підтримали по-своєму.
Вони були в курсі того, що хочемо купити дітям квартиру. Але з усіх розмов з ними ми зрозуміли, що вони брати участь у цьому не хочуть. Отже, розраховувати ми могли лише на себе. Вони ж сказали, що допоможуть із ремонтом після придбання нерухомості.
Далі вони стали насідати на нас та нашого Вадима. Кожна зустріч проходила під гаслом «Що ви тягнете? Давайте вже одружуйтеся швидше». Мама Варі вже домовилася про банкет з приводу урочистості у якомусь кафе, а Вадима вони все ж таки «умовили», щоб вони пішли подавати заяву.
Мене це дуже засмутило, оскільки я твердо вирішила, що квартира має бути лише Вадима. Я не вчора народилася, за своє життя встигла побачити багато різних ситуацій. Щоб не сталося, але у сина має бути свій дім. Саме це стало причиною того, що я переглянула варіант з покупкою квартири в новобудові і ми придбали «хрущовку», але з непоганим оздобленням, іпотека нам вийшла всього 1 мільйон рублів, а не 2,5, як ми планували спочатку.
Для мене було дуже важливо, щоб квартиру ми встигли купити до походу в РАГС і все вийшло. Коли батьки нареченої дізналися про це, було видно, що це їм дуже не сподобалося. А я якраз хотіла побачити їхню реакцію на цю новину. Причому Варя теж засмутилася, але мені здалося, що причиною була те, що вона хотіла жити в новому будинку, а не знову в «хрущовці».
Натомість батьки, які так поспішали з весіллям, швидко припинили це робити. А ще перестали спілкуватися з нами, навіть на дзвінки не відповідають. Діти ж зіграли весілля та разом вже 3 роки. Я ніколи не хотіла лізти у їхні стосунки, адже це завжди тільки призводить до поганого. Але я зробила те, що хотіла.