Одного разу син прийшов зі школи захеканий і чимось схвильований. Ми одразу ж посадили його, щоб розпитати.Виявляється, коли він уже був майже біля будинку, то почув з околиці парку, якісь дивні зітхання та тихі стогони, у яких почув «допоможіть». Придивився і побачив, що в кущах лежить дідусь, мабуть бездомний, а мабуть і ні, було неясно. Одяг на ньому був брудним, але пристойним.
Поруч гуляють мами з дітьми, повз нього йдуть люди, які поспішають у своїх справах, а поблизу спить бомж на лавці, але нікому не було діла до дідуся.
Зрозуміло, син спитав дідуся, чим він може йому допомогти. А він відповів, що йому хоча б підвестися, а далі він сам упорається. Однак синові не хотілося залишати старенького одного в біді, і він запропонував провести його, куди треба.
У цьому й полягала його помилка.
Дід же повів його через дорогу у двір навпроти парку, де не дуже людно і стоїть старий цегляний будинок.
Дідусь у цей час став активнішим, перестав кректати і потихеньку йшов у бік арки. Син краєм ока випадково помітив, що бомж, який спав на лавці і йде за ним з дідом, але тримаючись при цьому на пристойній дистанції.
Щойно старий і мій син увійшли до арки, як з іншого боку теж з’явилися дві людини. Незважаючи на те, що ввечері погано видно, але це точно не були діти чи якісь перехожі, а ще кілька бомжів.Тоді до сина і дійшло все, він рвонув з місця так, що той, хто йшов за ними, навіть зрозуміти нічого не встиг.
Я не знаю, що вони там задумали, якщо взагалі збиралися, але синові ми все докладно пояснили. У такому разі сказали йому викликати поліцію, швидку, пожежників, але самому нікуди не йти!
А щоб ви зробили?