Віра Сергіївна не здивувалася, коли отримала запрошення на довгоочікуване новосілля своєї подруги Люсі. Вона давно чула про нього, але ця подія завжди здавалася далекою. Коли Люся нарешті зателефонувала та запросила її до себе в суботу, Віра не могла заснути, роздумуючи над ідеальним подарунком. – Чому ти так рано встала? – спитав вранці її чоловік Василь Петрович. – Нам потрібний подарунок на новосілля, – пояснила вона. – У мене з чоловіком Люсі дещо заплановано, – сказав Василь Петрович,
але Віра відмахнулася від нього, вирішивши самій знайти ідеальний подарунок. Незважаючи на втому і хворі ноги від цілого дня ходіння магазинами, Віра повернулася додому з різними покупками: кавомолкою, новими шторами, шкарпетками та краваткою для Василя і навіть іграшкою для їхнього онука. Але вона забула про найголовніше – про подарунок саме на новосілля. – Я намагався тобі сказати, – зітхнув Василь, – Люся хоче люстру. Ми з її чоловіком уже вибрали. – А чому ти мені нічого
не сказав? – схвильовано запитала Віра. – Я намагався, але ти була зайнята покупками, – усміхнувся Василь, милуючись її новою сукнею та своїми новими милими шкарпетками. Віра стояла поряд із купою подарунків, а ще треба було купити люстру. Обидва чоловіки стали трохи мудрішими, але головне – Віра засвоїла важливий урок: іноді все-таки варто прислухатися до чоловіка. Ідеальний подарунок…