З того часу, як Ілона вийшла заміж за Семена, їй доводилося терпіти щоденні візити свекрухи. Якось, рано- вранці, після того, як Семен уже пішов на роботу, Ілона вирішила довше поніжитися в ліжку, насолоджуючись неспішним початком дня. Проте спокій виявився недовгим: незабаром вона почула, як свекруха метушиться на кухні. Намагаючись зберегти ввічливість, Ілона привітала її, але у відповідь була піддана критиці за свій розслаблений підхід до ранку. Ситуація швидко загострилася: свекруха почала докоряти
Ілону за те, що вона не робить нічого по дому, і звинувачувати її в лінощі. Намагаючись розрядити обстановку, Ілона почала переставляти речі по всьому будинку. Коли вона вирішила помити підлогу, свекруха вихопила швабру в неї з рук, зневажливо відгукнувшись про її старання. Переключившись на готування, Ілона почала тушити картоплю, але й тут свекруха втрутилася, розкритикувавши її техніку приготування. Почуваючись пригніченою, дівчина вийшла надвір подихати свіжим повітрям. Повернувшись, вона виявила, що картопля підгоріла, а свекруха безтурботно балакала по телефону, не звертаючи уваги на те, що сталося. Розмова перейшла у конфронтацію: свекруха почала
сипати звинуваченнями, а Ілона – натякати на свої містичні здібності, що дісталися від бабусі. Ця заява настільки схвилювала свекруху, що вона поспішила піти. Повернувшись додому, Семен одразу відчув напругу та пообіцяв дружині розібратися у ситуації зі своєю матір’ю. Ілона запевнила його, що в цьому немає потреби: після їхнього напруженого конфлікту вона сумнівалася, що свекруха приїде найближчим часом. День закінчився тим, що подружжя повечеряло замороженими пельменями, шкодуючи лише про зіпсовану свекрухою сковороду.