Пізно ввечері, коли я вже збиралася лягати спати, чую дзвінок в домофон. Ну, я подумала, що може хто помилився квартирою. Адже я старенька жінка і в таку годину вже точно нікого не чекала. Потім дзвінки стали бути настирливими і не припинятися. Тоді я подумала, що швидше за все хочуть потрапити до сусідів, у кого немає домофона. У нашому корпусі живуть багато бан дитів і хуліrанів, тому не хотілося б ще кого-небудь стороннього впускати, адже і так свавілля нам забезпечене.
Підійшла до дверей і глянула в камеру домофона, бачу — сусідка наша з нижніх поверхів. Вона і до того втрачала ключі, тому я спокійно відкрила їй. Я чула від сусідів, які скаржилися на неї, що вона скандальна бабуся і завжди шукає привід поскаржитися на когось. І всі її остерігалися і не хотіли зв’язуватися з нею. Через хвилину в мої двері пролунав стукіт, дивлюся в око і бачу — вона стоїть. Відкриваю, а вона мені каже, мовляв, покажи свою дочку, що ти з нею зробила, якщо не покажеш, я nоліцію викличу.
Я стала їй говорити, що у мене немає дітей, а місяць тому у мене гостювала моя племінниця з села, так вона поїхала до себе назад в село. А та продовжувала настирливо твердити, що здасть мене в орrани. Потім додала, що, якщо я дам їй грошей, то вона нікому не подзвонить і залишить мене в спокої. Тут вже я їй стала поrрожувати, що розповім все дільничному, і щоб духу її більше тут не було. Більше вона до мене не стукала.