Я ж лишилась у нашому містечку, вийшла заміж за місцевого хлопця, і у нас народився син. Зараз ми винаймаємо невелику квартиру, а мій чоловік працює на заводі без будь-яких перспектив на краще майбутнє.
Бачачи яскраве життя Маші за кордоном, я завжди заздрила їй. Якось вона запропонувала нам переїхати до неї до Італії, де її свекри допомогли б нам облаштуватись. Однак мій чоловік відмовився залишати батьківщину. Він вважав, що має залишатися поряд з батьками, які розраховували на його підтримку.
Незважаючи на важке життя тут, мій чоловік чинить опір змінам: на нього впливає віра його батьків у світле майбутнє на батьківщині.
Я хочу кращого життя для нашої родини, але чоловік залишається непохитним. Я щосили намагаюся переконати його, мріючи про можливості за кордоном, які обіцяє Маша, але він ні в яку. Як мені впоратися з цією проблемою?