Мій хлопець Олексій зробив мені пропозицію кілька місяців тому, і ми вирішили зіграти весілля через п’ять місяців. Ми домовилися, що наші батьки оплатять весілля замість подарунків і обидві сторони погодилися. Під час першої зустрічі батьки обговорили витрати та розділили їх порівну. Моя сім’я мала сплатити сукню, ведучого, діджея та фотографа. Родина Олексія взяла на себе ресторан, каблучки та автобус для гостей. Ми з батьками активно готувалися, забронювали підрядників та внесли передоплати. Після чергової поїздки магазинами я запитала Олексія, як просуваються їхні приготування.
Він відповів, що поки що вони нікуди не їздили і дивився ресторани лише в інтернеті. Я наполягла на терміновому бронюванні, але він все відкладав, переконуючи, що вирішить питання наступного тижня. Я почала турбуватися і питала його майже щодня. Моя мама теж нервувала, нагадуючи, що якщо вони передумають, передоплати не повернуть. Я намагалася її заспокоїти, хоч сама була на взводі. За кілька тижнів Олексій приголомшив мене новиною: його батьки купили машину. Я спитала, чи залишилися гроші на весілля і чому вони вирішили зараз купувати машину.
Олексій пояснив, що вони давно хотіли її купити та знайшли хороший варіант, взявши ще й кредит. Він припустив, що весілля доведеться відкласти. Мої батьки були у люті, адже перебронювати ведучого та фотографа, швидше за все, не вийде, і ми втратимо гроші. Мене турбувало, чому Олексій не переконав батьків відкласти покупку машини заради весілля. Я почала сумніватися, чи варто взагалі одружуватися, і як ніколи задумалася про фінансову незалежність.