Коли моя дочка представила свого майбутнього чоловіка, я, колишній слідчий, сумнівалася в його щирості, хоча він справляв приємне враження. Після весілля він швидко розкрив свої наміри, заявивши, що йде до іншої жінки через занадто велике втручання в особистий простір.
Незважаючи на його відхід, дочка відмовлялася від розлучення, що виявилося пов’язаним з її вагітністю. Це змусило чоловіка повернутись.Через роки, після того, як він перетворився на дбайливого батька, історія повторилася: він знову вирішив піти, цього разу через «сімейну рутину». Використовуючи свої зв’язки, я досягла його повернення, погрожуючи значними аліментами.
Дочка прийняла його назад, але зараз, відзначаючи п’ятиріччя сина, вона знову турбується, що чоловік піде. Мене це засмучує, адже дочка молода і заслуговує на краще, але онук дуже прив’язаний до батька. Як допомогти дочці зробити правильний вибір? Що ви зробили б на нашому місці?