Нещодавно я зустріла свою знайому у супермаркеті. Вона виглядала сумною, і я вирішила запитати, чи все в неї гаразд. Замість відповіді жінка почала ділитися своєю історією: «З першим чоловіком я розлучилася, коли наша дочка була зовсім маленькою. Довгий час я не була готова до нових стосунків, настільки розчарувалась у чоловіках. Це тривало аж десять років, поки я не зустріла його — чоловіка своєї мрії. Спочатку ми зустрічалися таємно, але нещодавно він зробив мені пропозицію, і я погодилася. Я з головою пішла у підготовку до весілля і попросила свою колишню свекруху взяти до себе мою тринадцятирічну дочку на цей час.
Вони чудово ладнають, і, здається, дочці з бабусею подобається більше, ніж зі мною. А я нарешті можу приділити час своєму особистому життю. Усю свою молодість я присвятила дочці, і тепер, як на мене, заслужила право на відпочинок. Адже я вклала всі свої сили у її виховання та забезпечення, тоді як її батько навіть аліментів не платив. Може, тепер настав момент, щоб і його родичі зробили свій внесок? Я спитала у дочки, чи не хотіла б вона залишитися з бабусею довше. Вона промовчала, і в її очах я не побачила радості. Здається, це її зачепило. Я люблю свою дочку, але вважаю несправедливим, що мій колишній чоловік живе на своє задоволення, а я маю поставити хрест на своєму щасті.
Я поговорила з дочкою, але вона не виявила ані особливого ентузіазму, ані відкритої відмови. Мені здається, це її образило. Я не хочу, щоб вона почувала себе покинутою… Звичайно, я її люблю і обов’язково заберу через якийсь час. Але зараз мені хочеться насолоджуватися життям з коханим та займатися своїми особистими справами. Як мені пояснити дочці свої почуття і зробити так, щоб вона не образилася на мене за це рішення?». Щиро кажучи, я була шокована цією історією. Як можна обрати чоловіка замість своєї дочки? Я справді її не розумію. У дитинстві моя мама теж часто залишала мене з бабусею, але це було через роботу, а не через особисте життя. Проте образа залишилася й досі. Дитина не повинна розуміти життєві обставини батьків – це батько зобов’язаний враховувати почуття своєї дитини. Не знаю, як складеться її життя з цим чоловіком, але, чинячи так, вона ризикує назавжди втратити зв’язок з дочкою. Хіба я не права?