Я добре заробляла та вкладала значні кошти у свій власний, гарний та світлий будинок, покриваючи всі витрати – від комунальних платежів до побутових потреб.Протягом багатьох років я жила з чоловіком, який робив мінімальний внесок у спільне господарство, лише зрідка приносячи дешеві подарунки для наших романтичних вечорів.Згодом привабливість таких вечорів зникла, тим більше що через відсутність досвіду він ніяк не міг знайти відповідну роботу чи успішно розпочати свій бізнес.
Зрештою, я змусила його знайти стабільну роботу, тим більше, що ми обговорювали можливість народження дитини та потенційну необхідність розширення нашого будинку, що, як я розуміла, не мало бути виключно моїм фінансовим обов’язком.В результаті він звинуватив мене в жадібності, і це настільки загострило наші стосунки, що я попросила його піти.
До цього він жив з матір’ю, яка підтримувала його, не чекаючи багато чого натомість. Можливо, саме такий досвід і сформував його очікування від наших стосунків. Навіть коли ми одружилися, він періодично звинувачував мене в тому, що я не сприймаю наші стосунки всерйоз, незважаючи на те, що я повністю оплатила наше весілля, яке здавалося мені скоріше ганебним обов’язком, ніж святом.
Мій досвід навчив мене, як важливо розпізнавати характер партнера на ранніх етапах, оскільки часто він може бути замаскований під товстою оболонкою.