Наталя росла в достатку, батько виконував усі її матеріальні бажання. Однак він рідко проводив з нею час, будучи зайнятим бізнесом та коханками. Попри бажання батька стати стоматологом, Наталя обрала професію педагога, керуючись любов’ю до дітей. Подорослішавши, Наталія віддала перевагу багатству батька незалежності і жила на свою стипендію.
Одного літа, працюючи в дитячому таборі, вона познайомилася з ніжною сиріткою, Дариною, від якої виходила недитяча аура. Незабаром з’явилися скарги на неприємний запах у кімнаті, де мешкала Дарина. Провівши розслідування, Наталя виявила під подушкою Дарини зіпсовані пиріжки. Дарина винно зізналася, що ці пиріжки вона ховала для свого брата, який живе у дитячому будинку. Розчулена таким відкриттям, Наталя звернулася до батька за фінансовою допомогою.
Очікуючи, що вона витрачатиметься на особисті речі, він був приємно здивований, коли вона заявила про намір купити продукти для дітей-сиріт. З теплою посмішкою він визнав: – У тебе справді добра душа, Наталя. Я радий, що ти пішла у свою матір. Цього дня між Наталією та батьком розтанула крига, і це завдяки малечі, яка лише хотіла зробити сюрприз своєму братові…