Вісім років тому він вмовив мене переїхати до Італії, щоб заробити гроші на лікування його матері. Ми її вилікували, а потім я вирішила залишитись, щоб заробити на ремонт будинку. Ми домовилися, що я відправлятиму зароблені гроші додому, щоб він керував ремонтом.
Проте через вісім років у нашому будинку нічого не змінилося.
У чоловіка завжди були відмовки: він витрачав гроші на ремонт машини чи інші особисті потреби. Довіряючи йому, я ніколи не ставила це питання досі.
Його дивна недавня відповідь приголомшила мене. Я подумала, чи не зраджує він мені, пояснюючи постійну потребу в грошах. Цього разу я притримала тисячу євро, яку він попросив, розриваючись між любов’ю до нього та небажанням бути нескінченним джерелом грошей.
Чи не перемудрила я? Хіба нерозумно питати, куди йдуть мої гроші? Я дуже люблю свого чоловіка, але не підписувалась на роль вічного банкомату.