Спочатку Зіна була щаслива у шлюбі, але фінансові проблеми та нездатність Петра заробляти достатньо грошей призвели до напруги. Зіна повернулася на роботу, її кар’єра швидко просувалась, викликаючи захоплення начальника – Владика.
На відміну від Петра, Владик обсипав її увагою, компліментами та подарунками. Петро, навпаки, ставав дедалі більш відстороненим.
Пропозиція Вадима змусила Зіну задуматися. Вона відключила телефон, сіла у кафе та згадала день весілля та народження сина – моменти щирого щастя з Петром. Увімкнувши телефон, вона побачила кілька пропущених дзвінків від стурбованого чоловіка. Коли вона повернулася додому, Петро обійняв її, висловлюючи своє полегшення та любов.
Вони проговорили кілька годин, і Петро зізнався, як багато для нього означають Зіна та їхній син. У відповідь жінка поцікавилася, чому він ніколи не висловлював цього раніше і навіть не дарував їй квіти?
Петро був здивований, оскільки не думав, що Зіна потребує квітів. На щастя, Зіна спромоглася спокійно пояснити, що такі маленькі жести, як квіти, зігрівають душу будь-якої жінки.
Того вечора Петро зрозумів, що йому потрібно частіше показувати своє кохання. Зіна відчувала себе заспокоєною та щасливою, розуміючи, що невеликі прояви кохання та спілкування зможуть оживити їхні стосунки…