Довгі роки Аліса облаштовувала та обслуговувала Надію та Семена, переїхавши на кухню, щоб дати молодій сім’ї більше простору. Тепер, коли на підході була друга дитина, Семен наполягав на збільшенні простору, не звертаючи уваги на благополуччя тещі.
Після переїзду до села життя Аліси несподівано змінилося на краще. Вона потоваришувала з сусідкою Мартою і звернула на себе увагу її брата, Толіка – успішної та добродушної людини.
Через кілька місяців Толік зробив Алісі пропозицію, запропонувавши їй життя в любові та безпеці – що різко контрастувало з її колишніми жертвами.
Коли Семен, забувши про свій вчинок, нахабно звернувся за фінансовою допомогою до Аліси, Толік рішуче захистив її, вигнавши зятя і не допустивши подальшої експлуатації своєї коханої жінки.
Надія, нарешті усвідомивши всю ту несправедливість, яку терпіла ці роки її мати, зрештою утихомирила Семена, поставивши щастя матері вище за вимоги чоловіка.
Шлях Аліси від самопожертви до самореалізації був яскравим прикладом її стійкості та усвідомлення власних потреб та щастя.