Моя мати завжди казала, що мій батько підтримує нас матеріально, але насправді він уже давно не давав їй ніяких грошей.
Коли я росла, ми були звичайною сім’єю: батько, мати, сестра та я. Здавалося, батько завжди багато працював, але, як не дивно, грошей нам ніколи не вистачало. Тільки пізніше я дізналася, що в нього була ще одна сім’я, що пояснювало брак коштів.
У міру того, як ми зростали, фінансові труднощі продовжувалися та посилювалися. Нам хотілося простих насолод, наприклад, гарних суконь на випускний, але з грошима було туго.
Не маючи іншого виходу, ми з сестрою взяли кредити, щоби покрити медичні витрати. Наша мати прожила ще рік – на щастя, так і не дізнавшись правду про те, що батькові було начхати на її стан.
Після її смерті ми з сестрою переїхали за кордон у пошуках роботи. Незабаром ми влаштувалися на роботу, і тепер могли жити і працювати разом, підтримуючи одна одну.
Незважаючи ні на що, нас втішає те, що ми є один у одного, і що нас поєднує не лише зовнішність, а й глибокий зв’язок та взаємодопомога.