Вона народила першу дитину у 38 років. Нині її чоловіку 51 рік. Тож вона почала шкодувати про це рішення

0
1

Гуляла я зі своїм сином на дитячому майданчику і там познайомилася з 41-річною жінкою, яка має 3-річну доньку. Тільки по обличчю можна визначити приблизний вік цієї жінки, а так у неї чудова фігура, одягнена стильно та має молодіжні захоплення. В принципі, все як у всіх.

Ми якось непомітно почали розмовляти про те, що їй виповнився 41 рік, а її чоловікові – 51. Софія – це перша дитина цієї жінки. Народжувати більше дітей вона не має наміру, оскільки після народження доньки їй зробили складну операцію.

Жінка поділилася зі мною, що все ж таки шкодує про те, що народила дитину в такому віці. Їй досить важко доглядати дитину, адже вона вже не така активна, як раніше, а чоловіку взагалі 51 рік. У такому віці багато чоловіків уже няньчать онуків. Чоловік не хоче займатися донькою, навіть ходити з нею гуляти.

А от що я думаю про цю ситуацію

Я хочу просто поділитися своїми думками щодо народження дітей у пізньому віці. На звання експерта я не претендую.

Я вважаю народжувати у такому віці категорично не можна. Я знаю, що зараз у нас йде пропаганда європейської моделі поведінки, що до 30-35 років потрібно займатися кар’єрою. І лише після цього вже думати про сім’ю.

Добре, але скажіть мені, коли займатись дітьми? Свою молодість ви витратите на те, щоб заробляти гроші, які не зможете забрати на той світ. А не на те, щоб ростити дітей, потім допомагати з онуками. Адже саме сім’я є найважливішою складовою життя, а не робота та гроші.

Гроші вам не допоможуть, а сім’я завжди підтримає. Сім’я має бути віковою. У дитини мають бути молоді батьки, а не люди похилого віку, які навіть не хочуть з нею погуляти.Дитина, у якої батьки вже у старшому віці, страждає від цього. Вона навіть може їх соромитись у школі. А ось до університету, весілля та онуків своєї дитини такі батьки у віці навряд чи взагалі доживуть.

Тому я вважаю, що після 35 років краще взагалі не народжувати, не треба мучити себе, а тим більше дітей. Щоб потім не шкодувати про своє рішення і не жалітися чужим людям.